К кому пойду за утешеньем?
Приму от Бога приглашенье.
Кто даст отраду для души?
Склонюсь к стопам Христа в тиши,
И Он в ответ протянет руку,
Не укоряя за разлуку.
Скажу Ему: «Прости, Господь,
Возьми мой дух и душу, плоть,
Чтоб я Тебе принадлежал,
Твой образ в мире отражал.
В Твоих руках лишь безопасно,
Не дашь Ты воздух бить напрасно: -
Желанья будешь возбуждать
Твою лишь волю исполнять.
Я без Тебя ни в чём не прав,
Лишь виден плоти грешный нрав,
А пребывания в Тебе
Победу даст с грехом в борьбе.
Услышь моей молитвы глас -
Пребудь со мной во всякий час,
Чтоб быть, как ветвь, к лозе привитым
И оказаться плодовитым,
Чтоб подвиг Твой не был впустую
Для духа моего, прошу я
Мою молитву не отринь,
Хвала Тебе! Аминь, аминь…».
Ионий Гедеревич ,
Salem, USA
Поднимаю в небо взоры,
Где сияет красота;
Голубые там просторы,
Там живёт моя мечта.
Для души там дом готовый;
Путь закончится земной,
И войду я в мир тот новый,
В мир чудесный и святой.
Прочитано 2704 раза. Голосов 2. Средняя оценка: 4
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Проза : Ясени - Мучинский Николай Це моє найперше оповідання. Викладена в нему історія реальна. Її розповів мені одного разу, коли приїзжав на курси підвищення кваліфікації в наш педуніверситет, мій рідний брат, він працював на той час учителем однієї з сільських десятирічок. В цей день брат заночував у мене. Сімя моя на той час була в селі і ми мали змогу майже цілу ніч розмовляти. Реальний Микола якийсь час був його учнем. Запитання в брата, до мене, після розповіді цієї трагічної історії, було таке: "Скажи мені чому так сталось? Я напевне не знаю в своєму житті людини, яка б більше за Миколу любили Бога і ось такий результат. Миколи нестало, така страшна смерть, і в ще досить в молодому віці.Чому такі хороші люди, які до того ще й люблять Бога - гинуть, а всяка погань процвітає? Ви можете догадуватись, що я йому відповів. Та коли він пішов вранці на заняття, я взяв ручку і написав цю історію.
Можливо її потрібно було б тепер підправити. Та я не хотів, а оце недавно, перечитав її знову і добавив в кінці буквально чотири рядочки. Не знаю чи в Миколи були сини, та знаю в Господа вони точно є.
