Тече розлогами півсонне житіє...
Дай, Господи, стремління, хмар, сумир`я!
Немає берегів, пліт віри – є.
Бува – спинюсь:
де витік днів, де гирло?
Минувшина меандрами текла –
Замулено, безрадно – в бік нірвани.
У спеку прав лахміття вурдалак.
Крізь торф`яник, повз чистотіл, вільшаник
Жолобилося русло – за село...
Його ж отак не можна відібрати,
Як вітер – капелюшку із соломи,
Щоб на мосту перепинили ґрати,
Як жовтень – передзим`я секундант –
Розвою дивобарви.
День погожий.
Вкажи правдиву заводь – між циган,
Правічний многотрудний Боже…
Дорогие читатели! Не скупитесь на ваши отзывы,
замечания, рецензии, пожелания авторам. И не забудьте дать
оценку произведению, которое вы прочитали - это помогает авторам
совершенствовать свои творческие способности
Поэзия : Не спеши повзрослеть - Олейниченко Максим Сергеевич
«Истинно говорю вам, если
не обратитесь и не будете
как дети, не войдете в
Царство Небесное;
Итак, кто умалится, как
это дитя, тот и больше
В Царстве Небесном»
Матф.18:3,4
